-
1 витягати
= витягти, витягувати, витягнути1) ( звідкись) to draw out, to drag out, to pull out; ( видобувати) to extract2) ( у довжину) to extend, to stretch out, to elongate3) ( примушувати дати) to force out, to extortвитягати відповідь — to draw ( to elicit) a reply
4) тк. док. (витримати, осилити) to hold out -
2 витягнутий
elongate, oblong, elongated, prolate -
3 довжина
ждовжина хвилі фіз. — wave-length
у довжину — longwise, lengthwise, lengthways
бути довжиною 6 метрів — to measure ( to touch) 6 metres, to be 6 metres long
-
4 здовжений
( збільшений у довжину) elongated; ( довгастий) oblong -
5 здовжувати
= здовжити1) ( збільшувати в довжину) to lengthen, to elongate2) ( робити тривалішим) to prolong, to extend -
6 подовжений
1) дієприкм. lengthened, elongated; ( про строк) prolonged -
7 подовжувати
= подовжити1) ( збільшувати в довжину) to lengthen, to elongate, to make longer2) ( робити тривалішим) to prolong, to extend -
8 стрибок
чjump, leap; (великий, рвучкий) caper, spring, bound; skip, gambol, hop, frisk; ( коня) gambade, gambado, curvet; філос. leapстрибок фази — phase jump, phase step
стрибок у висоту спорт. — high jump
стрибок у воду спорт. — dive
стрибок у довжину спорт. — long jump; broad jump
стрибок із парашутом — parachute jump(ing); brolly hop
-
9 убавляти
= убавитиto diminish; to lessen; to reduce, to decrease; to curtail; to shorten -
10 стрибок
strybokч.стрибок в довжину / у висоту — skok w dal / wzwyż
стрибки у воду / з трампліна / з жердиною — skok i do wody / z trampoliny / o tyczce
потрійний стрибок — trójskok спорт.
-
11 Декарт, Рене
Декарт, Рене (1596, Лає, Турень - 1650) - франц. філософ, математик і природознавець, основоположник європейського класичного раціоналізму. Виступаючи, як і Бекон, з програмою переосмислення попередньої традиції філософування, Д., на відміну від нього, спирався не на досвід та емпіричні спостереження, а на розум, мислення й самосвідомість. Наголошуючи на ідеї єдності наук, Д. вважав, що автентичним засобом її осмислення є філософія, фундамент якої становить метафізика. Найочевиднішим і водночас достовірним твердженням, яке може слугувати за наріжний камінь єдиної системи наук є, за Д., теза "мислю, отже існую". Слідом за Августином Д. наполягав на тому, що можна піддати сумніву все, окрім існування того, хто сумнівається. Означений принцип поєднує платонівське переконання в онтологічній домінанті умоосяжного стосовно чуттєвого і сформоване в надрах християнської традиції загострене відчуття високої значущості особистісного начала. Істинність і дієвість принципу самосвідомості як основоположного принципу філософування забезпечується Богом, який надав людині природне світло розуму. Через основоположне, найвірогідніше судження нам, за Д., даний також первинний, достеменно безпосередній предмет пізнання, яким є мисляча субстанція. Інша ж, матеріальна, субстанція виявляється суб'єктом пізнання вже опосередковано. При цьому матеріальна субстанція, на відміну від мислячої, як непротяжної й тому неподільної, характеризується рухом і величиною, тобто протяжністю (має ширину, глибину і довжину, а, отже, - поділяється на частини й може набувати окреслень фігури). Означені якості Д. вважав такими, що справді існують, тобто первинними, тоді як запах, смак, твердість, світло, тепло - вторинними, наслідком впливу первинних якостей на людське тіло. Інструментом людського пізнання є метод, основні правила якого такі: 1) розпочинати з простого і очевидного; 2) поділяти кожний складний об'єкт (чи проблему), що підлягають вивченню, на прості частини; 3) розташовувати свої думки в певному порядку, не допускаючи жодних прогалин, щоб зберегти безперервність у ланцюгу умовиводів; 4) вважати істинними тільки такі положення, які є чіткими й виразними і ні в кого не викликають сумнівів. Зразком методу для Д. є математика, а засадничими його характеристиками—числення і порядок. Тварини в системі Д. це унітарні автомати, людина ж роздвоюється на тіло (яке також тлумачиться як автомат) і розумну душу (почуття і уява в ній є лише модусами розуму). Уможлививши подолання телеології, такий підхід поставив, однак, Д. перед проблемою зв'язку в людині духовного й тілесного начал. В духовному житті пильну увагу Д. привертали проблеми моралі, які він також розглядав з послідовно раціоналістичних позицій. Основне покликання моралі полягає, за Д., в тому, щоб забезпечити панування розуму над стихійною деспотією волі й почуттів шляхом підпорядкування останніх звичаєвим нормам та законам країни. Прояснені світлом розуму, почуття та воля перестають спонукати до гріха, який тлумачиться Д. з ухилом у гносеологізм, - як омана, що зумовлюює недобрі вчинки. Роль ідей Д. в подальшому розвитку філософської класики виявилась, зокрема, у їхньому впливові - на формування оказіоналізму, вчення Спінози, логіки Пор-Рояля та низки концепцій європейського Просвітництва. По-новому, але не менш продуктивно, ці ідеї використовуються й на сучасному, некласичному етапі поступу філософської думки, зокрема, у межах феноменологічного напряму (Гуссерль), нео- і постпозитивізму (Поппер), "натуральної" філософії Мамардашвілі тощо.[br]Осн. тв.: "Міркування про метод" (1637); "Геометрія" (1937); "Метафізичні роздуми" (1641); "Основи філософії" (1644); "Пристрасті душі" (1649).
См. также в других словарях:
адресація — ї, ж., спец. 1) Спосіб установлення відповідності між множиною однотипних об єктів та множиною їхніх адрес. Абсолютна адресація. Стекова адресація. •• Автодекреме/нтна адреса/ція метод адресації, за якого вміст регістра індексу зменшується на… … Український тлумачний словник
вдовж — (удо/вж). 1) присл. У довжину, по довжині чого небудь. || у сполуч. з прийм. по. У довжину по чому небудь. Вдовж і впоперек. 2) прийм. з род. в. Указує на розміщення кого , чого небудь, на спрямованість дії по довжині чогось … Український тлумачний словник
точність — ності, ж. 1) Якість за знач. точний 1 4). 2) Високий ступінь відповідності об єктивним даним, дійсності. || Ступінь об єктивності у вимірах, в обчисленні величин. || Висока міра правильності в діях, рухах, розрахунках і т. ін. || В обчислювальній … Український тлумачний словник
тягтися — і тягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. тя/гся, ла/ся, ло/ся і тягну/вся, ну/лася, ну/лося; недок. 1) також чим. Випростуючись, витягаючись або пориваючись, рухатися в напрямку до кого , чого небудь, намагатися наблизитись. || рідко, розм.… … Український тлумачний словник
бурова свердловина — буровая скважина well, drilling hole *Bohrloch – гірнича виробка переважно круглого перерізу (діаметр 59–1000 мм), яка утворюється в результаті буріння. Б.с.бурять з поверхні суші або з моря, з підземних гірничих виробок. Б.с. поділяють на мілкі… … Гірничий енциклопедичний словник
Поднестровский диалект украинского языка — Поднестровский диалект на … Википедия
Украина на летних Паралимпийских играх 2012 — Эта страница требует существенной переработки. Возможно, её необходимо викифицировать, дополнить или переписать. Пояснение причин и обсуждение на странице Википедия:К улучшению/4 сентября 2012. Дата постановки к улучшению 4 сентября 2012 … Википедия
андрогінофор — а, ч. Розросла в довжину ділянка двостатевої квітки … Український тлумачний словник
атрибут — а, ч. 1) філос.Суттєва, невід ємна властивість предмета або явища. 2) Ознака або предмет, які становлять характерну прикмету кого , чого небудь. Стандартний атрибут. 3) У системах обробки інформації – ознака, описувач даних, що містить одну з… … Український тлумачний словник
ауксанометр — а, ч. Прилад для вимірювання приросту рослини у довжину … Український тлумачний словник
видовжувати — ую, уєш, недок., ви/довжити, жу, жиш, док., перех. Робити довшим, збільшувати довжину чого небудь … Український тлумачний словник